Офіційно та в повному обсязі Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом вступила в силу 1 вересня 2017 року, проте окремі її норми почали тимчасово діяти ще 1 листопада 2014 року. Зокрема, 1 січня 2016 року запрацював економічний розділ, а саме ‒ стартувала Зона вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.
Офіційно та в повному обсязі Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом вступила в силу 1 вересня 2017 року, проте окремі її норми почали тимчасово діяти ще 1 листопада 2014 року. Зокрема, 1 січня 2016 року запрацював економічний розділ, а саме ‒ стартувала Зона вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.
Робота над створення ЗВТ, серед іншого, полягала у:
- скасуванні Україною та ЄС ввізних мит на більшість товарів, що імпортуються на ринки один одного;
- запровадженні правил визначення походження товарів, які є одним із елементів застосування торговельних преференцій;
- приведенні Україною своїх технічних регламентів, процедур, санітарних та фітосанітарних заходів та заходів щодо безпеки харчових продуктів у відповідність з європейськими, завдяки чому українські промислові товари, сільськогосподарська та харчова продукція не потребуватимуть додаткової сертифікації в ЄС;
- встановленні сторонами найбільш сприятливих умов доступу до своїх ринків послуг;
- запровадженні Україною правил ЄС у сфері державних закупівель, що дозволить поступово відкрити для України ринок державних закупівель ЄС;
- спрощенні митних процедур та попередженні шахрайства, контрабанди, інших правопорушень у сфері транскордонного переміщення вантажів;
- посиленні Україною захисту прав інтелектуальної власності.
Результатами запровадження ЗВТ між Україною та ЄС стали тісна економічна інтеграція, створення практично таких же умов для торгівлі між Україною та ЄС, що мають місце у торгівлі всередині Союзу, покращення інвестиційного клімату та прозоріші правила ведення бізнесу в Україні, збільшення вибору, підвищення безпечності та якості товарів, зниження цін для українських споживачів, можливість доступ українських підприємств, крім ринку ЄС, до ринків третіх країн у зв’язку з переходом на прийняті в усьому світі стандарти.
Із приходом ЗВТ Україна отримала торгівельні преференції ‒ безмитні тарифні квоти для 36 видів товарів (яловичина, свинина, м’ясо баранини, м’ясо птиці, молоко, вершки, йогурти, зернові, висівки, мед, цукор, крохмаль, гриби, часник, солод, виноградний і яблучний соки, вершкове масло, цигарки, етанол, яйця та альбуміни тощо). За 4 видами встановлено додаткові обсяги.У свою чергу, Україна встановила тарифні квоти для 3-х видів товарів (м'ясо свинини; м'ясо птиці й напівфабрикати з м'яса птиці, цукор) та передбачила додаткові обсяги ще для 2-х.
За посиланням доступний узагальнений перелік тарифних квот:
У серпні 2017-го Рада ЄС ухвалила низку преференцій на 3 роки. Преференції включають у себе тимчасові (на 3 роки) додаткові річні імпортні квоти за нульовим тарифом на наступні сільськогосподарські продукти: природний мед — 2,5 тис. т; оброблені томати — 3 тис. т, виноградний сік — 500 т; овес — 4 тис. т; пшениця та борошно – 65 тис. т; кукурудза та борошно з неї — 650 тис. т; ячмінь та борошно з нього — 350 тис. т; ячмінна крупа – 7,8 тис. т.З 1 жовтня 2017 року додаткові квоти почали діяти вже на 5 позицій українських агротоварів із цього списку: мед, виноградний сік, ячмінне борошно, обробленні томати, овес. Квоти на пшеницю, кукурудзу та ячмінну крупу також почали діяти з 1 січня 2018 року.
Українські виробники та експортери потребують роз’яснень щодо нових чи змінених правил роботи у торгівлі з ЄС, які з’явилися у зв’язку із започаткуванням ЗВТ. З цією метою, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було розроблено пакет відповідей на запитання, які найчастіше надходили від українських підприємств (Frequently Asked Questions, FAQs).
Повний зміст FAQs з питань функціонування ПВ ЗВТ можна знайти за посиланням:
