ГЕОРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ ЛЯХОВ

ГЕОРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ ЛЯХОВ –

ГЕРОЙ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ

Став відомий ще один наш земляк Герой Радянського Союзу – Ляхов Георгія Васильович. Народився він в м. Гайсині 3 січня 1923 р. Батько і мати його воювали в прославленій Кримській кавалерійський дивізії. Разом пройшли тяжкі дороги громадянської війни.

Слухаючи розповіді батька про безстрашних котовців, Георгій з дитячих років мріяв стати військовим командиром.

Закінчивши середню школу, в перший рік війни поступив навчатися в Пензенське мінометне училище. Після закінчення його в 1942 році, одержав направлення в 69-у стрілкову дивізію Західного фронту. Спочатку командував мінометним взводом, потім наказали прийняти роту. Хоробро бився на Курській дузі. Там показав себе майстром ведення мінометного вогню. Ще й тепер згадують, як він урятував штаб полку, що потрапив в оточення. Майор Бахматьєв дав по радіо наказ відкривати вогонь по району його командного пункту. Ляхов так організував вогонь роти, що відсік фашистів від штабу – вони відступили, зазнавши значних втрат.

Скільки таких епізодів, подій встиг побачити, бути учасником їх. Недарма ж за тринадцять місяців від молодшого лейтенанта дійшов до капітана, одержав орден Червоної Зірки та Вітчизняної війни.

Йому, капітанову, командиру мінометної роти Георгію Ляхову, минуло дев’ятнадцять коли він уперше побачив Дніпро. Було це на Чернігівщині під селом Радуль у жовтні сорок третього року. На тому, правому стрімкому березі, здається все вимерло. Але вони – від командира дивізії до рядового бійця – знали, що там принишк, заховався ворог. Знали, що фашисти цілодобово пильно стежать за всім, що відбувається тут. У підвалах зруйнованих і уцілілих будинків Раду ля сапери разом із місцевими теслярами ладнали засоби форсування. Перед переправою Ляхова призначили виконувати обов’язки заступника командира батальйону. Він “відмінного” форсування Дніпра залежало чи бути йому повноправним командиром батальйону.

Темна ніч окутана густим туманом. Беззвучними тінями виростають на дніпровську березі десантні групи, без шуму і плескоту спускають на воду човни, займають свої місця відповідно наказу.

Ворог почав обстріл, коли бійці були недалеко від берега. З човнів відповіли автоматним і кулеметним вогнем. Капітан Ляхов був на одному з них. Він повинен був забезпечити успішний поступ лівого флангу полку. А вже на березі мав організувати розвідку позиції ворога, визначити слабкі місця в його обороні.

Попереду головне: організувати штурм високого берега, удержати лівий фланг полку.

А ось і берег. Перше завдання виконано. Він на плацдармі. Більша половина його воїнів уціліла. Лівий фланг від контратак ворога надійно прикритий.

За цей день було відбито близько двох десятків контратак фашистів, захоплено багато полонених, три радіостанції, мінометну батарею, шість кулеметів та інше військове майно. Особливо відзначені героїчні дії капітана Г.В. Ляхова. Він керував боєм на лівому фланзі. Особисто знищив у рукопашному бою п’ять гітлерівців і захопив ворожу мінометну батарею, вогонь якої спрямував проти контра атакуючих фашистів.

За успішне форсування ріки Дніпро, міцне закріплення плацдарму на західному березі і виявлені при цьому відвагу і героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 жовтня 1943 року заміснику командира стрілецького батальйону 120-полку 69-ї Червонопрапорної стрілецької дивізії капітану Ляхову Георгію Васильовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Ще багато битв і перемог одержали бійці дивізії на шляху до великої Перемоги. Разом з ними пройшов це довгий шлях і капітан Ляхов.

За відмінне виконання бойових завдань Георгій Васильович Ляхов нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни, І, ІІ ступеня Червоної Зірки, медалями.

Після закінчення війни навчався у Воєнній академії ім. М.В. Фрунзе, яку закінчив в 1949 році. Викладав в піхотному училищі. В 1962 році в званні підполковника звільнений в запас. Жив і працював в Читі.

Улітку 1965 року в селі Радуль, на березі Дніпра, відбулися урочисті заходи з нагоди відкриття обеліска на честь воїнів колишньої 69-ї дивізії. Сюди приїхали багато ветеранів. Серед них був і Герой Радянського Союзу Г.В. Ляхов – наш земляк.

Помер Г.В. Ляхов в 1983 році.

 

Література:

- Ляхов Георгий Васильевич // Овеянные славой имена: Герои Советского Союза. Уроженцы Винниччины. – Одесса, 1989. – с. 152-154.

- Сахневич Л. Син котовця // Трибуна праці. – 1976. – 25 груд.

- Фарафон Л. Дванадцятий герой Гайсинщини – уроджинець міста Георгій Васильович Ляхов // Гайсин.вісник -2005- 31 берез.

Гайсинська районна державна адміністрація

Архів новин

Серпень 2022
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4